У липні цього 2017 року ми зустрілись з Президентом Румунської Асоціації з Водневої Енергетики, Іоаном Іордаче (Ioan Iordache). Він робив презентацію про досягнення Румунії у сфері водневої енергетики. Це відбувалось під час Чеських водневих днів, які проходили одночасно з Міжнародним Конгресом з Водневих Технологій World Hydrogen Technology Conference WHTC2017 у Празі. Чеські водневі активісти приймали своїх колег з багатьох східноєвропейських країн, зокрема Словенії, Польщі, Румунії, Болгарії та України.
Ми скористались нагодою, щоб взяти інтерв’ю у пана Іордаче. 

У червні 2016 року в іспанському місті Сарагоса пройшла Всесвітня Конференція з Водневої Енергетики WHEC2016. На заході було 800 осіб з 60 країн світу. Було показано 400 презентацій організованих в 8 паралельних сесіях, на яких були представлені останні новини зі світу водневої енергетики. Українці також були присутні на цій конференції.
Все, що відбувається на конференції підтверджувало той факт, що водневі технології готові і вони почали поширюватися по всьому світу. Нижче ми наводимо кілька прикладів, щоб довести це.

Цей текст розповідає про основи водневої енергетики та її переваги та недоліки перед іншими технологіями в альтернативній енергетиці. Текст ілюстрований і підкріплений багатьма посиланнями на статті про водневі технології.

Перед вами фотографія водневих автомобілів від найбільших автовиробників світу. Той факт, що всі вони випустили свої водневі авто, говорить про перспективність даних технологій. Дві марки автомобілів (Хюндай і Тойота) пропонують комерційно доступні водневі авто, інші виробники обіцяють вийти на ринок зі своїми моделями найближчим часом. Будь-який бажаючий може придбати дані машини, які пройшли всі тести і відповідають всім стандартам якості та безпеки.

З цієї статті ви дізнаєтеся чому майбутнє за водневими технологіями і де помиляються скептики у своїй критиці.

У грудні, Париж приймав найбільшу міжнародну кліматичну конференцію COP21, присвячену проблемам змін клімату і змін в енергетиці. У зв'язку з цією подією Париж відкрив дві перші водневі станції!

Це інтерв'ю з президентом Французької асоціації водню і паливних елементів (AFHYPAC) Паскалем Моберже (Mauberger) було підготовлено В'ячеславом Згонніком (UAHE) для Європейської водневої асоціації.

Перші водневі АЗС в Парижі - великий крок для водневого сектора Франції. Однак це не перші станції в країні?

Так, у Франції вже є шість інших станцій. Перша станція була встановлена поряд з Альбі, на півдні Франції. Є також приватні станції, які були в експлуатації протягом деякого часу компанією Air Liquide. Є такі, які були встановлені в Санкт-Ло (Ла-Манш) в «стартовому» регіоні для водневої промисловості. Одна з них була встановлена кілька місяців тому, і вона є першою з плану по розгортанню водневих станцій. Крім того, є дві станції в Греноблі і Ліоні, які були встановлені McPhy.
У грудня 2015 року одна з двох паризьких водневих станцій була встановлена в технічному центрі в Іврі-сюр-Сен, щоб заправляти автомобілів французької пошти, а друга була встановлена Air Liquide, для заправки паризьких водневих таксі Хайп.

Польща найближчим часом матиме власні водневі заправні станції. Кілька з них будуть побудовані на основних магістральних шляхах Польщі, повідомляється в доповіді Автотранспортного інституту (ITS)та Польському прес-агентстві (PAP).

«Перші дві станції будуть розміщені в Познані та Варшаві. Наступні будуть розміщені в Труймясті (Гданськ, Гдиня та Сопот), Білостоку, Кракові, Вроцлаві та Лодзі», - повідомив Марцин Слезак, директор Автотранспортного інституту. Керівництвом цього інституту підписано листа про наміри з найбільшим енергетичним підприємством Польщі PGE (Polska Grupa Energetyczna), яке виступить підрядником по будівництву заправних станцій в Варшаві та Познані, повідомляється в прес-релізі компанії.
Проект буде здійснено в рамках програми ЄС з будівництва водневої інфраструктури для транспорту та профінансовано за рахунок бюджету ЄС. Водневі заправні станції покращать мобільність транзитних шляхів для водневих автомобілів та простимулюють розвиток водневих технологій в сусідніх країнах, де ще немає подібної інфраструктури.

Джерело

Ви працюєте в Україні над тематикою водневої енергетики? Розкажіть про свій проект! 

 

Україна має багато можливостей для диверсифікації енергетичного сектора, таких як сланцевий і шельфовий газ, газифікації вугілля та відновлювальні джерела енергії. Зокрема, водневі технології мають великий потенціал для інтеграції з проектами вітчизняної енергетики. Водень може бути використаний як паливо для легкових автомобілів, вантажівок, катерів, або для резервного живлення лікарень, станцій стільникового зв'язку та іншого. Водень розглядається в якості найбільш перспективного альтернативного палива: він може бути отриманий з різних джерел, і це чисте паливо, яке дає лише воду в якості побічного продукту. Варто відзначити, що минулого року Hyundai запустили в серійне виробництво перший водневий автомобіль (який працює на паливних елементах). Ці автомобілі, які відповідають усім стандартам безпеки, вже можна зустріти на дорогах Данії, Великобританії, Південної Кореї, Японії, США та Франції.

Демонстраційні водневі проекти, реалізовані в Європі в 2000-х роках, дозволили довести надійність водневих технологій та розробити повні і всеосяжні стандарти безпеки для водневих технологій. Наші сусіди активно працюють над розвитком водневих технологій. Туреччина відкрила свою першу водневу заправну станцію в 2013 році. Кілька інших водневих проектів розвиваються в Угорщині та Болгарії. Але перш, ніж ми зможемо реалізувати будь-який водневі проект в Україні, ми повинні прийняти стандарти безпеки і якості для водневих технологій. Це дозволить почати впроваджувати водневі системи, які вже широко використовуються в ЄС та інших країнах.

Ера водневих дирижаблів закінчилася в одну трагічну ніч 1937 року, коли німецький пасажирський дирижабль LZ 129 Гінденбург під час своєї спробі зістикуватися загорівся і був повністю зруйнований. В результаті чого загинули 35 людей. Тепер, через більш ніж півстоліття після катастрофи, досі залишається незаслужене спадщину цієї трагедії. Будь-яка згадка про катастрофу Гінденбург відразу викликає в пам'яті слово водень. Слова водень, лихо, небезпека і смерть занадто часто виявляються тісно пов'язаними у свідомості людей.

Хоча Гінденбург зник у полум'ї, пізніше було переконливо показано, що газоподібний водень, який використовувався в дирижаблі для підняття його в повітря, не був джерелом вогню. Було доведено, що реальну небезпеку для дирижабля виходила від алюмінієвого порошку і нітратного легування, суміш яких використовувалася на зовнішній обшивці щоб відбивати сонячне світло і зменшувати внутрішню температуру. Більшість пасажирів згоріли від загоряння дизельного палива, використовуваного для живлення двигунів, а також від палаючого тканинного покриття дирижабля.

Невелике дослідження трагедії Гінденбурга показало, що навіть якщо дирижабль і містив 200 000 м3 водню - газ не вибухнув. 32 пасажири, загинули або від згоряння дизельного палива або розбилися, вистрибуючи з висоти. Ті ж 77 осіб, які вижили, були всередині дирижабля, який впав на землю в момент пожежі. Знадобилося 37 секунд для повного руйнування корабля. Якби водень вибухнув - то це б відбулося моментально і ніхто б не вижив. Хоч і очевидно, що водень вніс основний внесок в швидкість горіння, вибуху проте не послідувало. Вміст енергії в 200 000 м3 водню, який знаходився над пасажирами, еквівалентно більш ніж 68000 літрам бензину. Можна тільки уявити, які б були наслідки, якби запалало таку кількість бензину.

Лабораторія "Розробка та дослідження сенсорів на основі МДП - структур" з Національного дослідницького ядерного університету "МІФІ", Росія, розробила та виробляє , мабуть, кращі у світі газоаналізатори водню. Ці прилади працюють в широких межах концентрацій (від 1 ppm до 1% ) та селективні щодо Н2 ( не чутливі до Н2S , NO2 , спиртів , вуглеводнів , СО2 та СО). Селективність сенсорів - дуже важлива якість, яка впливає на достовірність результатів.

Фотографія водневого газоаналізатора.